Моє педагогічне життя - це вічне копання криниці, щоб дістати чистої води - правди, це вічний зворотний процес наповнювання криниці педагогічними хитрощами, вигадками, відчуттєвими методами. Переконана, що з криниці знань та оригінальних методик мусить вийти особистість.
У широкому соціально-культурному контексті за багато років свого педагогічного пошуку я виробила чітку систему світоглядних орієнтирів, які, вважаю, позитивно заповнюють освітній простір з історії, літератури, мистецтва. Впродовж усіх років навчання учнів історії, намагаюсь не допустити непорозуміння між нами. В моїй душі і праці тільки любов, повага та бажання допомагати моїм вихованцям.
Нині найголовнішою вимогою держави та суспільства є виховання соціально-адаптованого, знаючого, активного, свідомого громадянина України, який здатний творчо й виважено розв'язувати проблеми у процесі самореалізації особистості, бути готовим використовувати засвоєнні знання, навчальні уміння та навички, а також способи діяльності в житті для розвивання практичних та теоретичних завдань. Для того, щоб здійснити це завдання, намагаюсь працювати з повною віддачею на кожному етапі уроку та вимагаю цього від учнів. Адже в сучасних умовах суттєво змінилась роль вчителя - він із носія інформаційно-контролюючої функції став носієм інформаційно-консультаційної.
Не мислю вивчення нового матеріалу без роботи над історичними документами, уривками із літописів, спогадів. В ході цієї робот, користуючись пам'ятками, учні не лише виробляють навики опрацювання незнайомого історичного та навчального тексту та його аналізу, вони визначають також часову та географічну належність події, явища, факту чи особи.
Застосовуючи такі форми роботи, продумуючи кожну деталь, кожну фразу, намагаючись досягти найповнішої самореалізації учнів, їхньої пізнавальної активності, самостійності та альтернативності мислення, творчості, любові до предмету.
Одна з головних цілей сучасного шкільного курсу історії - формування в учнів предметних компетентностей - хронологічної, інформаційної, мовленнєвої, логічної, аксіологічної. Як вчитель історії, я не лише застосовую різноманітні методичні способи подання знань, а намагаюсь постійно вдосконалювати методику формування вмінь, навичок і ставлень до нових подій, осіб, явищ, фактів.
Важливим елементом у втіленні компетентнісного підходу у вивченні історії вважаю продуманий, чіткий, відповідний навчальній програмі контроль та оцінювання знань, вмінь та навичок учнів, тобто перевірка засвоєння історичних категорій - хронології, термінології, персоналістики, історичної географії, джерелознавства, культурології.
Високий та достатній рівень засвоєння навчального матеріалу учнями, тобто знання ними подій, визначення суті понять та термінів, знання історичних постатей, історично-географічних об'єктів, історичних джерел, історико-культурних пам'яток - це запорука успішного складання ЗНО з історії України. Цього можна досягти лише за умови - якісної творчої діяльності вчителя та високих розумових здібностей учнів, їхнього бажання навчатись, розширювати свої знання та вміння.
Як вчитель, на кожному уроці багато уваги приділяю раціональному використанню тестових технологій різних рівнів складності. Традиційними стали у моїй вчительській роботі такі методи навчання, як складання ментальних карт, порівняльних таблиць, схем, "чистої дошки", панельної дискусії, історичних ігор, ін.
Чимало уваги приділяю роботі з писемними та візуальними джерелами, тому що саме їх використання сприяє розвитку мислення учнів, формує уявлення про "обличчя" епохи, яку вони вивчають.
До цього переліку хотілось би додати формування міжпредметних вмінь і навичок: встановлення причинно-наслідкових зв'язків; зіставлення й порівняння, застосування операцій аналізу і синтезу, структурування, узагальнення навчального матеріалу.
В умовах дистанційного навчання у своїй практиці застосовую формування в учнів просторової компетентності засобами електронних картографічних джерел, використання схем битв, повстань тощо.
Позитивний результат в процесі вивчення історії отримую від застосування проєктних технологій, використання презентацій, підготовлених учнями.
В процесі навчання історії застосовую як активні, так й інтерактивні методи, які допомагають забезпечити включення учнів в активну пізнавальну й дослідницьку діяльність, сприяють розв'язанню проблемних та ситуативних завдань; використовую обговорення, дискусії, навчальні ігри, навчальні проєкти, елементи мультимедійного навчання.
Світ різко змінився за останні роки. Тому навчання учнів 21-го століття вимагає від вчителя нових, зовсім інших підходів; зокрема, озброїти наших учнів тими навичками, які будуть їм необхідними їм у житті. Насамперед, навчити їх бути творчими й інноваційними; щоб вони могли вирішувати проблеми, не боячись ризику, щоб вони були критично налаштованими "мислителями", які можуть ефективно відсівати і розуміти інформаційне перевантаження сьогодення.
Тому переконана, що залучення учнів до вирішення компетентнісно зорієнтованих завдань - справжній ефективний спосіб підготовки наших учнів до складного дорослого реального життя, адже вирішення їх формує і розвиває, і збагачує молоду людину, людину майбутнього.
Ці способи і методи компетентнісного підходу у вивченні історії дають позитивний результат. Мої учні щороку є переможцями шкільних, районних та обласних олімпіад, вони успішно складають ЗНО, у них сформована правильна життєва позиція.
Немає коментарів:
Дописати коментар